НАКАЗ

від 19.10.2015                             смт Просяна                                                 № ___

Про підготовку до педагогічної ради

«Соціалізація особистості школяра

шляхом створення ситуації успіху».

   Згідно з річним планом роботи школи на 2015-2016 навчальний рік заплановано проведення засідання педагогічної ради  «Соціалізація особистості школяра  шляхом створення ситуації успіху», з метою підготовки

НАКАЗУЮ:

1.     Створити творчу групу з підготовки педагогічної ради у складі:

v Заступник директора з НВР Гулак О.А.

v Вчителів: Пономаренко С.О., Ковальова Л.В., Клименко Л.В., Лисакова І.М., Третякова Л.Г., Балюра В.М..

v Практичний психолог Аверіна Т.І.

2.     Практичному психологу Аверіній Т.І. вчителям Пономаренко С.О. та Клименко Л.В. провести анкетування учнів 8-11 класів та вчителів школи з метою виявлення стану створення атмосфери успішності.

                                                                       До13.11.2015

3.     Практичному психологу узагальнити матеріали анкетувань та представити заступнику директора Гулак О.А.

                                                                      До 17.11.2015

4.     Заступнику директора Гулак О.А. та творчій групі підготувати доповідь  «Успіх як умова соціалізації особистості особистості школярів».

                                                                      До 23.11.2015

5.     Творчій групі продумати форму проведення педагогічної ради та підготувати необхідні матеріали наочності та матеріали для опрацювання

                                                                    До 25.11.2015

6.     Заступнику директора Гулак О.А. та бібліотекарю школи Басовій Є.Г. підготувати список літератури та матеріали періодичної преси щодо питань педагогічної ради.

                                                                     До 23.10.2015

7.     Завгоспу школи Носар Л.Д. підготувати приміщення та необхідне обладнання для проведення педагогічної ради.

                                                                    До 23.11.2015

8.     Шкільному бібліотекарю Басовій Є.Г., та творчій групі підготувати до засідання педагогічної ради виставку літератури та періодичних видань   з теми педагогічної ради.

                                                                     До 23.11.2015

9.     Контроль за виконанням цього наказу покладаю на заступника директора Гулак О.А.

Директор школи:                                                М.В.Лобань

Педрада

Педрада: «Соціалізація особистості школяра шляхом створення ситуації успіху»

Форма проведення:  ділова гра.

Мета:розширити знання учителів щодо шляхів формування успішної особистості та визначення першочергових завдань педагогічного колективу з успішної соціалізації випускників.   Способи  впливу вчителів і учнів на процес соціалізації.

Організація педагогічної ради: до ділової гри залучають педагогічний колектив школи ( 47  вчителів). Усіх учасників поділяють на 4 групи. Кожна група обирає лідера , який організовує роботу згідно з установкою.

План проведення:

1.Виступ заступника директора школи на тему: «Соціалізація дітей та учнівської молоді в сучасному освітньому просторі»

2. Обговорення виступу заступника директора:

2.1.Виступ заступника директора з виховної роботи «Керування виховним процесом соціалізації особистості».

2.2.Виступ вчителя. «Створення ситуації успіху в навчальній діяльності школярів»

2.3.Виступ вчителя.  «Шляхи створення ситуації успіху на уроці »

2.4.«Оцінка освітнього середовища, яке впливає на процеси соціалізації в школі» (результати анкетування, яке проводив психолог школи)

3.  Практичний блок. Робота в групах.

4.  Підсумок. Проект рішення педради

Завдання для обговорення

- Визначте пріоритетні якості особистості, що сприяють самореалізації і самоактуалізації в сучасних умовах і шляхи їхнього формування в умовах навчання у вашому класі.

 - Визначте часткові, конкретні виховні завдання, спрямовані на розвиток пошукової активності, беручи до уваги вік учнів, рівень розвитку їхньої самостійності.

      -  Проведіть соціометрію класного колективу з метою визначення харак­теру   взаємин у класі, групі.

 -  Проаналізуйте потенційні можливості соціального середовища школи.  Які позашкільні дитячі організації можуть допомогти вам розширити виховний простір класу?

  - Хто з ваших вихованців страждає від недоліку сімейного тепла? Як ви можете розрадити його? У яку діяльність вважаєте перспективним включити їх, щоб створити ситуацію успіху, схвалення?

      - Які фактори найближчого соціального середовища уселяють вам особливу тривогу і вимагають формування морального неприйняття їх негативного впливу?

Хід  педради

1.  Виступ заступника директора школи Гулак О.А. «Соціалізація дітей та учнівської         молоді в сучасному освітньому просторі»

Тези виступу

             Соціалізація - це процес формування і розвитку особистості, що  відбувається під впливом виховної і навчальної діяльності. Під соціалізацією розуміється  процес засвоєння  індивідом  зразків поведінки,соціальних норм і цінностей, необхідних для його успішного функціонування в даному суспільстві.     Виховання і навчання (у вузькому сенсі) - це спеціально організована діяльність   з   метою   передачі   соціального   досвіду   індивіду   і формування у нього певних,  соціально бажаних стереотипів поведінки, якостей і властивостей особистості.

              Процеси виховання і соціалізації протікають паралельно і в той же час

незалежно один від одного, хоча і спрямовані на становлення особистості, набуття людиною свого місця в житті. Різниця між цими процесами полягає в тому, що виховання, яке здійснюється в сім'ї, в дитячому садку, в школі, може перериватися, а ось соціалізація йде безперервно .

             Рання соціалізація здійснюється в сім’ї,  де складаються перші уявлення про світ, про добро і зло, де дитина   усвідомлює себе. Сім’я – основний орган соціалізації.

             Недоліки сімейної  соціалізації:

-         надмірна опіка, допомога, що гальмує процес дорослішання дитини;

-         дефіцит елементарних обов’язків, ділових стосунків;

-         невміння узгоджувати дії, розв’язувати конфлікти.

        В процесі соціалізації бере участь все оточення дитини: сім’я, школа, однолітки,сусіди, засоби масової інформації.

  Існують три середовища соціального впливу на дитину:

   І. Міжособистісна взаємодія.   В ході спілкування, той, хто впливає, прагне домогтися від іншого певних поступок, дає обіцянки, намагається виглядати привабливим, постачає все нову і нову інформацію, часто не залишає можливості на роздуми, вдається до позитивного підкріплення (усмішки, пестливих рухів, прояву уваги, смачної їжі).

ІІ. Спеціально створене середовище переконування. Вихователь звертається до вихованців, прагнучи переконати їх у чомусь, погодитися з його твердженням, пропозицією виконати певну дію, в цьому разі він впливає одночасно на багатьох  дітей

ІІІ. Засоби масової інформації впливають на дитину опосередковано, проте щоденно й ефективно, створюючи привабливі образи певних цінностей - здоров'я, доброти, кмітливості, або навпаки - агресії, домінування сили, надмірної сексуалізації життя.  Отже, вони можуть «сіяти добро» або нав'язувати дітям чужинні стандарти, штучних героїв, сумнівні авторитети,що можна прийняти як  норму. Вплив, який не позбавляє дитину свободи опору, можливості уникнути погрози або фізичного обмеження свободи.

Важливими соціальними чинниками, що впливають на особистість, є:

·          те, що кажуть авторитетні люди;

·          те, що вони роблять;

·         Характеристики конкретної життєвої ситуації. 

          Педагогові належить збалансувати важливий для формування соціальної зрілості учнів уміння:

-  уміння орієнтуватися у нових умовах життя;

-  уміння пристосовуватися до навколишнього світу;

      - уміння конструктивно впливати на оточення та самого себе.

2. 1. Обговорення доповіді заступника директора школи. Доповідь заступника директора з виховної роботи Ставицької В.М.

«Керування  виховним процесом соціалізації особистості»

Процеси виховання і соціалізації протікають паралельно і незалежно один від одного, вони спрямовані на становлення особис­тості, знаходження людиною свого місця в житті, шляху соціального і професійного самовизначення. За своєю сутністю ці процеси різні. Як же може виховання цілеспрямовано впливати на стихійний, без­перервний процес соціалізації?

В даний час соціалізація все частіше визначається як двосторонній процес. З одного боку, індивід засвоює соціальний досвід, входячи у ви­значене соціальне середовище. З іншого боку, у процесі соціалізації він відтворює систему соціальних зв'язків за рахунок активного входження в середовище. Іншими словами, людина в процесі соціалізації не тільки збагачується досвідом, але й реалізує себе. Але якщо придбаний досвід не сприяє життєвому і професійному самовизначенню особистості,знання залишаються мертвим капіталом. У цьому і складається принцип гуманізації: забезпечити такий рівень мотивації навчальної діяльності,коли навчальний матеріал сприймається як особисто значимий.

 Зіставлення особливостей процесу соціалізації і можливостей вихо­вання дозволяє визначити конкретні функції виховної діяльності щодо керування позитивною соціалізацією учнів.

Перша функція — компенсація недоліків первинної соціалізації, що здійснюється у родині. Саме тут складаються перші уявлення про світ, добро і зло, дитина усвідомлює себе. В умовах соціальної нестабільності росте рівень тривожності, конфліктності як серед дорослих, так і серед дітей. У цих випадках компенсація браку сімейного тепла повинна від­буватися за рахунок гуманізації позиції педагога. Важливо, щоб у дитини була людина, якій вона довіряє.

Друга функція керування процесом соціалізації особистості — по­передження або корекція дитячих комплексів. Необхідно створити сприятливий морально-психологічний клімат у первинному колективі, ситуацію успіху і прийняття особистості навколишніми.

Наступна функція процесу виховання пов'язана з відкритістю, синергетичністю виховної системи, заснована на взаємодії із соціальним середовищем. Виховання в даному випадку виконує функцію розширення соціального досвіду дітей.

Знову виявляється коригувальна функція виховання, спрямована на  забезпечення моральної витримки особистості до впливу негативних  факторів середовища (телепередачі, начебто спеціально розраховані на затвердження бездуховності, егоцентризму, приниження навколишніх). Не принижуючи, не критикуючи низькі, на наш погляд, пристрасті, переваги учнів, прилучити їх до всього багатства культури, справжніх моральних цінностей.

Таким чином, виховання як цілеспрямований процес здатне впливати на стихійний процес соціалізації підростаючого покоління за певних  умов. 

2.2. Обговорення доповіді заступника директора школи. Доповідь вчителя Ковнацької С.І. «Створення ситуації успіху в навчальній діяльності школярів»

Вплив  емоцій  успіху  на  становлення  особистості  доведений  багатьма  вченими. На  сучасному  етапі  розвитку  педагогічної  науки  та  практики  роль  учителя  полягає  в 

тому, що  він  повинен  створити  такі  умови, в  яких  учень  зможе  мислити, а значить, і  творити.

Тому  педагог  має  бути  на  уроці  і  психологом, і  актором, і  режисером  одночасно.

Досягти цього можна  створенням  на  уроці  ситуації успіху, бо вона:

змінює  в  позитивний  бік  стиль  життя  дитини; 

стає точкою  відліку  для  змін  у  взаєминах  з  оточуючими; 

дає  поштовх  для  дальшого  руху  вгору  сходинками  розвитку  особистості; 

підвищує  життєву  стійкість, здатність  до  протидії; 

загартовує  характер;  відкриває  приховані  можливості  особистості;

 стимулює інтерес  до  навчального  процесу;  надихає до творчої  праці; 

розвиває  пізнавальні  здібності;   

 допомагає особистості  пізнати  себе, самовизначитись  та  самореалізуватись;

  впливає на  результативність.

Завдання  вчителя  полягає  в  тому, щоб  видалити  зі  змісту, засобів, форм і методів  навчання  все, що  заважає  кожному  школяреві  пережити  почуття  успіху; озброїти  учнів  засобами  досягнення  успіху  в  різних  шкільних  ситуаціях.

Шляхи  реалізації  проблеми.     

 В  основі  педагогічної  технології  «Створення  ситуації  успіху»  лежить  особистісно  орієнтований  підхід  до  процесу  навчання  та  виховання. Тому, ретельно  готуючись  до  уроків, слід врахувати  не  тільки  своєрідність  кожного  класного  колективу, але  й  психологію, вікові  особливості, потенційні  можливості  кожного  учня, знаходити і  старатися реалізувати  на  уроках  такі  методичні  прийоми, які  дають  учням  відчуття  самостійності 

і  творчої  участі  в  процесі  вивчення  предмета. Намагатися зробити кожен урок особливим, не схожим на попередній. Усе  залежить  від  особистості  вчителя, рівня  його  майстерності.

       У процесі пошуків шляхів створення ситуації успіху переконалася, що використання  інноваційних технологій на уроках  набагато збільшує  пізнавальну активність та самостійність учнів, мотивує потребу самовдосконалення. Елементи інноваційних технологій потрібно використовувати  на  кожному  уроці, тому, що це справа потрібна,цікава і перспективна.Учням  подобається  працювати  в  експертних  та  перехресних  групах, у  парах, проявляючи  себе  в  таких  видах  діяльності, як  інтелектуальна  розминка, інформаційний пропуск, інтерв’ювання, «Редакційний  кошик», «Коло  ідей»,  «Мікрофон»,  «Дерево  рішень», «Займи  позицію»…

З  цікавістю  школярі  працюють  над  створенням  різних  типів  проектів:

·         інформаційних   

·         дослідницьких  

·         творчих  

Дають  позитивні  результати  для  створення  ситуації  успіху  уроки  узагальнення  й систематизації  знань. Їх  особливість  полягає  в  тому, що  учні  не  тільки  оперують  уже  відомими  поняттями  (правилами),  фактами, але  відкривають  для  себе  нові  зв’язки  між  ними, системність  мовних  одиниць. Ситуація  успіху  забезпечується  також  і  тим, що  учні  протягом  уроку  мають  можливість  самі  обирати  завдання, оцінювати  себе  за  листами  контролю, звертатися  до  вчителя  як  до  консультанта.

Щоб  зацікавити  дітей  володіти  різними  розумовими  операціями  на  таких  уроках, треба  використовувати  нестандартні  форми  їх  проведення. Це  уроки-творчі  звіти, уроки-аукціони, уроки-програми  передач, уроки-практикуми, уроки-ярмарки, уроки-подорожі, уроки-КВК, уроки-дослідження  та  інші.

2.3. Обговорення доповіді заступника директора школи. Доповідь вчителя Лисакова І.М.  «Шляхи створення ситуації успіху на уроці »

Беручи  до  уваги  педагогічну  технологію  «Створення  ситуації  успіху»  то  неодмінними  складовими її створення  на  уроці є:

1. Створення  емоційно-актуального  фону  уроку  та  формування  психологічної  установки  на  діяльність.

Установка – одна  із  найвагоміших  рушійних  сил  уроку.  Починаю  із забезпечення  емоційної  готовності, з  формування  психологічної  установки – проблемного  питання, комунікативної  розминки, обміну  побажаннями  тощо. У  разі  виникнення  негативної  установки  учні  намагаються  уникнути  спілкування  і  взаємодії  з  учителем, на  уроці  панує  байдужість. Тому  цьому  приділяю  велику  увагу. Наприклад, вступне  слово  вчителя  на  уроці  літератури: « Цей  твір  читало  не  одне  покоління. Кожне  шукало  і  знаходило  в  ньому  свої  проблеми. Мені  теж  доводилось  чути  від  ваших  ровесників  чимало  цікавих  думок, суджень. А  яким  же  постав  цей  твір  перед  вами, чим  цікаві  герої, які  проблеми  є  актуальними  сьогодні, які  висновки  з  прочитаного  зробите  ви? Сподіваюсь  наше  спілкування  буде  цікавим  і  приємним  як  для  вас, так  і  для  мене».

2.Чітке  формулювання  теми  уроку.  Тема  уроку  може  містити  певну  проблему  й  визначати  його цілі, завдання, тип  та структуру. Наприклад:  «Пророцтво  майбутнього  у  творчості  Т. Г. Шевченка»;  «Мудрість  життя  і  творчості  Григорія  Сковороди»;  «Глибини  українського  правопису»  «Як  народжується  фразеологізм?» … Уже  саме  формулювання  теми  викликає  багато  запитань, спонукає  до  роздумів, пошуку, дослідження.

3.Визначення  цілей  та  завдань, спрямованих  на  розвиток  пізнавальних  та  творчих  здібностей  учнів

У  школі  діти  не  готуються  до  життя -  вони  живуть.

А. Франс

При  визначенні  цілей  уроку  враховую  те, що  є, на  мою  думку,найголовнішою  умовою  оновлення  навчально-виховного  процесу. Це  гуманістичність. Тому  стараюся  оперувати  словами  «спонукати», «сприяти», «допомогти», «забезпечити»  тощо  (замість  звичних  «навчити», «розвивати», «формувати», «виховувати»).

4.Мотивація.

У  кого  немає  цілі, той  не  знаходить  радості  ні  в  якому  занятті.

Г. Лессінг

Мета  цього  етапу  уроку – сфокусувати  увагу  на  проблемі  й викликати  інтерес  до  теми. Учень  повинен  усвідомлювати, що  і  для  чого  він  робитиме  на  уроці. Це  може  бути  коротка  розповідь  учителя, бесіда, демонстрування  наочності, проблемна  ситуація  тощо. 

Після  підбиття  підсумків  цього  етапу  представляю  тему  уроку. Можна,  навпаки, оголосивши  тему, дати  можливість  учням  самостійно  з’ясувати, для  чого  їм  потрібно  вивчати  той  чи  інший  матеріал. Ще  ефективніше  спрацьовує  фраза:»Допоможіть  мені, будь  ласка, з’ясувати,  для  чого  вам  потрібно вивчати …». Іноді вичерпну  відповідь  на  це  запитання  отримую  наприкінці  уроку, після  вивчення  теми, отримання  нових  знань, вироблення  вмінь  і  навичок.

5.Ефективність  методів, за  допомогою  яких  реалізуються  цілі  уроку

Перед  людиною  три  шляхи  до  пізнання: шлях  мислення – найбільш  благородний, шлях  наслідування - найбільш легкий і шлях  особистого  досвіду – найбільш  важкий.

Конфуцій

Основні  правила  при  доборі  методів  і прийомів:

Спрямовую  зусилля  на  те, щоб   кожна  дитина  була  повноцінним,творчим  суб’єктом  діяльності, відчувала  свою  самодостатність  і  неповторність.

Довіряю  учням, стимулюю  ініціативність, створюю  ситуацію  успіху  для  кожного  вихованця.  Виконую  роль  консультанта, порадника.

Не  навчаю, а  створюю  ситуації 

Дивую  учнів, адже  ніщо  так  не  стимулює  роботу  мозку, як  цікаве, незвичайне.

Не  забуваю: ніщо  так  не  запам’ятовує  учень, як  помилку  вчителя.

6. Підбиття  підсумків, оцінювання  результатів  уроку.

Рефлексія – найважливіший  етап  особистісно  орієнтованого  уроку. Учні  запитують, інтерпретують, застосовують, сперечаються, змінюють  та  поширюють  набуті  знання, роблять  огляд  ідей, що  були  відкриті  ними. Найчастіше  на  цьому  етапі  використовую  методи  «Мікрофон», «Прес», «Незакінчене  речення».

7. Домашнє  завдання

В  умовах  особистісно  орієнтованого  навчання  дотримуватися  таких  вимог:

Домашнє  завдання  поєднувати  зі  змістом, цілями  та  завданнями  уроку.

Обов’язковими  є  вибіркові  та  індивідуальні  завдання.

Не  перевантажуйте  учнів.

Керуйтесь  принципом  доступності.

У  своїй  роботі  намагайтеся  дотримуватися  педагогічного  кредо: справжній  педагог  повинен  любити  те, чого  навчає, і  тих, кого  навчає.  Створюйте  доброзичливу, творчу   атмосферу  співпраці  вчителя  і  учня, де  вони  є  першовідкривачами  всіх  таємниць  світу, а  вчитель – мудрим  спрямовувачем  їхніх  творчих  пошуків.

3. Виступ  практичного психолога школи Аверіної тТ.І. «Оцінка освітнього середовища , яка впливає на процеси соціалізації в школі» (результати анкетування додаються )

4. Робота в групах. Ознайомлення з правилами гри.

1.    Будьте активні.

2.    Умійте слухати.

3.    Говоріть коротко і за темою.

4.    Пропонуйте ідеї.

5.    Поважайте співрозмовника.

6.    Співпрацюйте.

7.    Проявляйте оригінальність

Інтелектуальна розминка

    Хто автор цих слів?

*    Щоб стати справжнім вихователем дітей, треба віддати їм своє серце.

 (В. Сухомлинський);

*    Щоб дати учням іскорку знань, учителю необхідно ввібрати в себе

 море світла.   (В. Сухомлинський);

* Учитель, який передає дитині лише знан­ня, — це ремісник; той, хто

виховує харак­тер, — справжній митець у своїй справі. (С. Русова);

*        Раз добром зігріте серце вік не прохолоне. (Т.Г.Шевченко);

*        Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає доброти

в інших людях»  (Б.Паскаль)

Вправа «Незакінчене речення »

*    Усі перемоги починаються... (з перемоги над собою).

*    Хто не дивиться вперед, той... (залишиться позаду).

*  Істина народжується в суперечках, та коли пристрасті вирують, істина...

 (зникає).

* Щоб вести людей за собою, ... (йди за ни­ми).

*  Якщо можеш виправити  наслідки помилки, ... (ти не помилився).

Теоретичний аукціон

На окремих аркушах написані назви визначен­ня інноваційних форм виховної роботи. Треба піді­брати до них терміни.

1. Заняття, на якому представляються ціка­ві факти стосовно певної теми, які потім складають основу для подальшого обміну запитаннями й відповідями. (Брифінг)

2.      Обмін думками між групами, які дотримуються протилежних поглядів, метою якого є вироблення загальних положень. (Дебати)

3. Обмін думками всередині групи. (Дискусія)

4. Можливість обговорити або дізнатися про практичні підходи до здійснення задума­ного, подолання певних складних ситуа­цій. Акцент ставиться на практичних, а не на теоретичних аспектах. (Майстерня)

5. Об'єднання заздалегідь підготовлених тео­ретичних матеріалів і практичне їхнє ви­користання в конкретних ситуаціях. (Пси­хологічний практикум)

6. Колективне розв'язання педагогічних про­блем. Учасники виконують різні ролі, програють ситуацію і знаходять шляхи розв'язання проблеми. (Ділова гра)

7. Форма групової роботи, що розвиває нави­чки співпраці та знаходження компромісу. (Тренінг)

8. Форма діалогу, коли дітям пропонують обговорити проблему «на видноті» перед класним або шкільним колективом. Гру­па дітей вибирає довірену особу (кілька осіб), яка від імені групи вносить свої пропозиції щодо проблеми. Решта учнів виступає глядачами, звідси й назва. Таку форму роботи доцільно використовувати на вечорах відпочинку, де делегати від окремої групи дітей виступають перед великим загалом: так ми граємо в ігри, проводимо конкурси, влаштовуємо міні-дебати.(Акваріум)

Запитання до першої групи:

1. Із переліку вам необхідно вибрати традицій­ні форми виховання: бесіда, класні години, «відкрита трибуна», дебати, дискусія, тре­нінг, ділова гра, анкетування, гра-подорож, «мозковий штурм», «майстерня», експеди­ція, «ток-шоу», практикум, «ажурна пилка», похід, трудова акція, прес-конференція, діа­лог, «акваріум», вечори.

2.  Які ви знаєте правила організації інноваційного виховання?

Запитання до другої групи:

1.    Із переліку вам необхідно вибрати інноваційні форми виховання: бесіда, «відкрита трибуна», класні години, «акваріум», деба­ти, дискусія, тренінг, ділова гра, анкетуван­ня, «майстерня», гра-подорож, «мозковий штурм», експедиція, «ток-шоу», «ажурна пилка», практикум, похід, трудова акція, прес-конференція, діалог, вечори.

2. Які основні переваги інноваційного вихо­вання? 

6. Гра «Сонце». Вправа «Портрет сучасного вчителя»

Завдання:  Перед вами сонце.(Сонце зображене на слайді). Кожен промінь – це риса характеру сучасного вчителя. Проміння сонця зігріють вихованців, якщо ви назвете ті риси характеру,  які на ваш погляд мають бути в сучасного вчителя.

         Учителі називають риси характеру вчителя, який зможе стимулювати у вихованців прагнення до саморозвитку , самовдосконалення, самореалізації.

Підсумкова частина

Рефлексія.

Наша зустріч підійшла до завершення. Важливо знати, наскільки ефективною  була наша робота.

Учителі дають відповіді на аркушах на такі запитання.

1. Як, на ваш погляд, було висвітлено питання, запропоноване до обговорення:

а) глибоко й усебічно;

б) частково;

в) поверхово?

2. Що дала вам педрада:

а) збагатила цінним досвідом;

б) поглибила знання;     

в) викликала творче натхнення;

г) принесла розчарування?

Готується проект рішення педради,заступник директор розповідає притчу

Притча

«Старая школа».

Однажды по улице шел человек. Он проходил мимо старой школы и увидел большую очередь. Ему стало интересно, почему здесь так много людей. Подойдя ближе, он увидел объявление, в котором говорилось о новом наборе учащихся в данное учебное заведение. Человеку стало любопытно, почему столько желающих поступить именно в эту школу. Рядом с данным объявлением он увидел еще одно, где описывались школьные дисциплины, которые детям предстояло изучать. Среди них человек нашел следующие: уроки лицемерия и виртуозного обмана, сквернословия, высокомерия и прочие. И тут прохожий понял, что в этой школе ему делать нечего, и прошел мимо.

Мораль притчі  зводиться до одного: наші учні повинні  обирати самі правильний шлях, а ми - і батьки – зобов’язані ненав’язливо и акуратно їм в цьому допомогти.  

Проект рішення педради

1.    Здійснювати процес соціалізації підростаючого покоління шляхом:

1.1.Гуманізації навчально-виховного процесу, створення  сприятливого морально-психологічного клімату в колективі.

1.2. Створення кожному учневі ситуації успіху, де б він міг себе  реалізувати як особистість.

1.3.Підвищення потреб  у  вихованні дбайливого ставлення до історії, культури і традицій народу.

1.4.    Корекції дитячих комплексів;

1.5.Розширення виховного простору на основі зв’язків із соціальним середовищем.

1.6.Виховання моральної стійкості  вихованців до впливу негативних факторів соціального середовища.

                                                                Постійно. ЗДВ, класні керівники

2.Заступнику директора з виховної роботи :

2.1.Активізувати роботу учнівського самоврядування і з цією метою провести засідання ради учнівського самоврядування «Молодь та ініціатива», «Як вести за собою».

                                                                  Грудень-лютий

3. Практичному психологу школи:

3.1. Провести діагностичні дослідження із вивчення освітніх та соціальних проблем учнів та їх батьків з метою розвитку творчої соціально – орієнтованої особистості.

                                                                     Січень

3.2. Проводити індивідуальні консультації для учнів і батьків із проблемних питань сучасної  соціалізації.                     Постійно.

4.Бібліотекарю створити інформаційний банк літератури  для учнів з питання «Я і соціум».

                                                    До 01.01.2016р.

5. Вчителям – предметникам:

5.1           .Використовувати інноваційні форми організації навчального процесу для активізації діяльності учнів.

                                                          Протягом року

6. Класним керівникам:

6.1. Постійно здійснювати системний соціально – педагогічний супровід класу.

                                                                     Постійно.

6.2. Провести дослідження учнів та їх батьків із освітніх та соціально – культурних проблем.

                                                                     До 25.05.16р.

6.3. Активізувати позашкільну виховну роботу  з метою забезпечення успішної самореалізації та закріплення навичок соціалізації.

                                                                       Протягом року.

6.4. Провести цикл виховних годин:

«Культура спілкування – основна вимога людських відносин».

«Життя і здоров’я людини – найвища цінність держави».

                                                      Лютий-квітень

Фотоматеріал розміщений на сайті http://prosuana-school.ucoz.ua/

«ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ПРАВА»

Аналітична довідка

про підсумки проведення

тижня правознавства в Просянській ЗОШ І-ІІІ ст.

в 2015/2016 н.р.

Згідно з річним планом роботи 2015/2015 н.р., розпорядження РДА «Про затвердження плану заходів з проведення у грудні 2015 року Всеукраїнського тижня права в Покровському районі» , наказу по школі від 06 грудня 2015 року в період з 07.12.2015 по 11.12.2015 року в Просянській ЗОШ І-ІІІ ст.  проведено тиждень права.

Одним із завдань сучасної шкільної правової освіти є вміння учня орієнтуватись у величезному потоці інформації. Навчити цього лише на уроці правознавства просто неможливо, тому в школі щорічно проводиться тиждень правознавства, який включає в себе комплекс різноманітних форм позакласної роботи.

Основною метою тижня було:

- підвищити інтерес учнів до правознавства;

- розширити й поглибити знання та вміння учнів з даного предмету;

- реалізувати на практиці основні принципи особистісно орієнтованого підходу до навчання;

- створити сприятливі умови для виявлення знань та вмінь учнів у нестандартних ігрових ситуаціях.

Проведення тижня права було спрямовано на те, щоб поглибити знання дітей про їх права, зазначені в державних документах: зокрема в Конституції України. Цей тиждень - пропаганда, спрямована на всіх громадян нашої держави. А наша маленька «держава» (тобто школа) не стала винятком: було розроблено ряд заходів, що охопили усі ланки освітньої діяльності – від початкової до старшої.

Тиждень розпочався відкриттям лінійки, на якій вчитель історії та права, Пономаренко Сергій Олексійович коротко розповів про історію започаткування та проведення Все-українського тижня права. Всеукраїнський тиждень права проводиться з 2008 року. Ідею його започаткування ініціювала 21.05.2008 року Координаційна рада молодих юристів при Міністерстві юстиції України (консультативно-дорадчий орган Мін’юсту). А завдяки підтримці глави держави (Указ Президента України від 8 грудня 2008 року № 1149/2008) Тиждень права сьогодні вже має статус державного, носить характер національної право-вої традиції та включає в себе цілу низку заходів, акцій, конкурсів.

У 2015 році тиждень проходить з 7 по 11 грудня. 10 грудня в школі проводився Все-український урок «Права людини».

Так, в рамках проведення тижня були проведені заходи, що спрямовані на забезпечення захисту прав дитини дотримання національних та загальнолюдських морально-естетичних принципів, традицій,пройшли конкурси малюнків на тему «Мої права».

       Завідуюч бібліотеки Басова Є.Г.познайомила присутніх з виставкою правової літератури, яка була розгорнута в бібліотеці у зв’язку з проведенням Всеукраїнського тижня права. Конституція України, Загальна декларація прав людини, Європейська конвенція про захист прав і основоположних свобод людини, Конвенція ООН про права дитини, підручники з правознавства, інша література. Тож учні мали можливість познайомитися зі своїми правами і обов’язками не лише зі слів виступаючих, а й особисто переглянувши запропоновану їм літературу.

       7 грудня учні 4-их класів провели годину спілкування на тему: «Великі  права маленької людини!» Декларація — це просто Оголошення всіх прав, Є права й в дітей, звичайно, Треба, щоб усяк їх знав.

       Свої знання у галузі прав людини демонстрували учні 9-А та 9-Б класів. Вони стали активними учасниками уроку з правознавства на тему: «Конституційні права і свободи людини і громадянина»

        Наступними показували свої знання з прав людини уже 9 грудня наші ерудовані учні 11-Б класу під часу круглого столу "Права людини  і громадянина". Учні  приємно вразили своїми знаннями: вони не лише знають, що за День відзначається 10 грудня, але й правильно назвали права, даровані нам Конституцією, та права дітей, які найчастіше порушуються в Україні. Ознайомилися з основними положеннями Конвенції ООН про права дитини, з’ясували, чому для дітей було прийнято цей спеціальний документ. А якими слушними були висловлювання учнів з приводу того, чому ж не всі діти можуть повною мірою користуватися своїми правами.

        З цікавою лекцією „Кримінальна відповідальність за хуліганство” для учнів 5-8 класів виступила учениця 11-Б класу Іващенко Валерія.

Учні 10 класу переглянули відеофільм « Правова кіномережа»

11 грудня учні 10-11 класів стали активними учасниками правознавчого брейн-рингу, де перемогу здобула команда 11-Б класу.

Вищезазначені заходи сприяли підвищенню зацікавленості учнів у вивченні правознавства. Рівень ефективності проведених заходів був достатньо високим, що дало змогу розвивати творчі здібності учнів, поглиблювати та розширювати знання про їх права.

Фотоматеріал розміщений на сайті http://prosuana-school.ucoz.ua/

Інформація

про підсумки проведення методичної роботи у 2012-2013 н.р.

       Згідно з річним планом роботи на 2012 – 2013 н.р. педагогічний ко­лектив працював над ІІІ етапом єдиної науково-методичної проблеми області «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості» та ІІІ етапом науково-методичної проблеми школи «Розвиток креативності учнів як умова розкриття їхнього особистого потенціалу». На початку навчального року була створена методична рада шко­ли у складі:

-          Лобань М.В. – голова ради;

-          Гулак О.А. – заступник голови ради;

Члени ради:

-          Ставицька В.М. – заступник директора з виховної роботи;

-          Аверіна Т.І.- психолог школи;

-          Ковальова Л.В. – керівник МК;

-          Скляр Н.І. – керівник МК;

-          Клименко Л.В. – керівник МК;

-          Лисакова І.М. – керівник МК;

-          Третякова Л.Г. – керівник МК;

-          Теслюк О.М. – керівник МК;

-          Мендрух Т.О. – керівник МК;

-          Мирошниченко Н.П. – керівник творчої групи;

-          Терещенко Н.В. – керівник майстер – класу;

-          Уразко Л.В. – керівник  майстер – класу;

-          Ярова О.М. – керівник філологічної майстерні;

-          Гулак В.М. та Кравченко В.В. – керівники творчих лабораторій;

-          Лапко В.С. – керівник творчої групи;

-          Басова Є.Г.-  бібліотекар школи;

Основними пріоритетами в роботі методичної ради були такі питання:

-          Визначення показників, що характеризують творчий потенціал особистості.

-           Розробка пакету діагностичних матеріалів для дослідження рівня розвитку творчого мислення учнів різних вікових груп,

-          Моніторинг якості навчання та творчої компетентності  школярів.

-          Запровадження гнучких моделей організації навчально-виховного процесу, відповідно до здібностей та нахилів учнів.

-          Використання технологій продуктивного навчання з метою стимулювання креативності учнів.

-          Впровадження інформаційних технологій, активізація самостійної роботи школярів.

-          Формування позитивної мотивації навчання та вибору майбутньої професії.

-          Допомога учням в оволодінні стратегією життєвого проектування та самореалізації особистості.

-          Зміцнення фізичного, психічного та психологічного здоров’я молоді,  запровадження  здоров’єзберігаючих  технологій освітнього процесу.

-           Підготовка педагогічних кадрів до використання інноваційних технологій та реалізації завдань креативної освіти.

Були проведені засідання науково-методичної ради закладу за темами:

-          аналіз методичної роботи колективу над ІІ етапом роботи над проблемою;

-          завдання та затвердження робочого навчального плану на новий навчальний рік;

-          стан запровадження Держстандарту освіти;

-          стан організації профільного навчання;

-          було заслухано питання про підготовку до засідання педагогічних рад:

1. «Міцне здоров’я сьогодні – активна і успішна особистість в майбутньому»
2. «Шляхи реалізації виховної роботи як засобу розвитку особистості через   взаємодію учасників педагогічного процесу»
3. «Впровадження нового Державного стандарту початкової загальної освіти»

Слід відзначити, що всі засідання науково - методичної ради прой­шли на високому рівні: цікавими, змістовними були доповіді, ви­роблено методичні рекомендації та ін.

Керівники  методичних комісій  плідно працювали протягом року (що­місяця проводилися засідання МК за циклами:

Української мови та літератури – Ковальову Л.В.;

Суспільно-гуманітарних наук – Скляр Н.І.

Іноземних мов – Клименко Л.В.

Природничих наук – Третякову Л.Г.

Математичного циклу – Лисакову І.М.

Художньо-естетичного та фізкультурно-оздоровчого циклів – Теслюк О.М.

Початкових класів – Мендрух Т.О.

Особливо слід відзначити роботу таких керівників МК та творчих груп: Ярової О.М., Третьякової Л.Г., Гулак В.М., Мендрух Т.О., Терещенко Н.В., Скляр Н.І., Лисакової І.М..

Особливо плідною була робота вчителів природничо – математичного та суспільно – гуманітарного циклу: Гулак В.М., Лисакова І.М., Охріцька Л.О., Сердюк Л.М.,  Третьякової Л.Г., Мирошниченко Н.П., Кириченко І.А., Бабич Н.А., Пономаренко С.О., Ковнацькій С.І., Хмиловській В.П., Курган Л.П., Яровій О.М., Ковальовій Л.В., Донець І.В., Теслюк О.М. учні яких стали призерами районних олімпіад з української мови, історії, фізики, географії, хімії, математики, права.  Вихованка Теслюк О.М. стала призерами ІІІ етапу предметних олімпіад з трудового навчання.

Кожна МК проводила семі­нарські заняття:

-          «Становлення креативної особистості учня засобами технологій творчого мислення»;

-          «Використання сучасних ефективних форм, методів підтримки педагогічних працівників та їх творчої ініціативи»;

-          «Форми та методи інтерактивної методики»

ШМК вчителів початкової школи було проведено психолого-педагогічний семінар за темою: «Формування всебічно розвине­ної особистості через залучення учнів до культури рідної мови».

Продовжується робота щодо поповнення креативними матеріалами методичного кабінету.

Отже, підсумовуючи все сказане, слід зазначити, що методична робота у 2012 – 2013 н.р. проводилася на достатньо високому рівні.

Директор школи:                                                                    М.В.Лобань

Наказ №

по  Просянській  ЗОШ  І-ІІІ ст.                                       від  06.09. 2013 р.

 «Про організацію методичної роботи в 2013-2014н.р.»

       В 2012-2013 н. р. педагогічний  колектив працював над ІІІ етапом науково-методичної проблеми області «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості» та ІІІ етапом науково-методичної проблеми школи «Розвиток креативності учнів як умова розкриття їхнього особистого потенціалу». Протягом року вчителі спрямували свої зусилля на  визначення основних напрямків роботи над проблемою, створення творчих груп та визначення рівня готовності (теоретичного, практичного) членів педагогічного колективу для вирішення обраної проблеми (проведення анкетування, тестування, засідань методичних об’єднань та інших методичних заходів).

      Виходячи з вище сказаного,

НАКАЗУЮ:

1.     Для керівництва та координування методичної роботи в 2013-2014 н.р. створити  методичну раду в такому складі:

-         Лобань М.В. – голова ради;

-         Мендрух Т.О. – заступник голови ради;

Члени ради:

-         Гулак О.А. – заступник директора з НВР

-         Ставицька В.М. – заступник директора з виховної роботи;

-         Аверіна Т.І.- психолог школи;

-         Ковальова Л.В. – керівник МК;

-         Скляр Н.І. – керівник МК;

-         Клименко Л.В. – керівник МК;

-         Лисакова І.М. – керівник МК;

-         Третякова Л.Г. – керівник МК;

-         Балюра В.М. – керівник МК;

-         Мамян Т.І. – керівник МК;

-         Мирошниченко Н.П. – керівник творчої групи;

-         Терещенко Н.В. – керівник майстер – класу;

-         Любезна Т.С. - керівник майстер – класу;

-         Ярова О.М. – керівник філологічної майстерні;

-         Гулак В.М. та   Клочко Л.І. – керівники творчих лабораторій;

-         Лапко В.С. – керівник творчої групи;

-         Басова Є.Г.-  бібліотекар школи;

2.     Призначити керівниками методичних комісій таких вчителів:

Української мови та літератури – Ковальову Л.В.;

Суспільно-гуманітарних наук – Скляр Н.І.

Іноземних мов – Клименко Л.В.

Природничих наук – Третякову Л.Г.

Математичного циклу – Лисакову І.М.

Художньо-естетичного та фізкультурно-оздоровчого циклів – Балюра В.М.

Початкових класів – Мамян Т.І.

3.     Створити творчі групи з таких питань:

-         Втілення спірального навчання як інтерактивної технології -                                                 керівник Лисакова І.М.

-         Розвиток креативності учнів на основі індивідуальних творчих завдань на уроках природничо-математичного циклу  -                                                                                        керівник Мирошниченко Н.П.

-         Розвиваючі ігри в початкових класах як аспект ігрових технологій у форматі креативної освіти  -    керівник Лапко В.С.

4.        Продовжити діяльність творчих лабораторій з таких проблем:                                                           -  «Метод проектів як технологія формування творчої особистості»   -

         керівник Гулак В.М.

-         «Гуманізація  навчально – виховного  процесу  як  складова  креативного  навчання» керівник  Кравченко В.В.

-         «Метод  проектів,  як  засіб  креативно – пізнавальної  діяльності  молодших  школярів»  - керівник  Клочко Л.І.

5.     Організувати роботу  трьох  майстер-класів з тем:

-         «Розвиток інноваційної особистості  засобами новітніх технологій»  керівник Терещенко Н.В., 

-         «Практична  спрямованість  гуманізації  навчально – виховного  процесу – шлях  до  розвитку  креативної  особистості»  -  керівник   Любезна Т.С.,

-         «Розвиток  креативності  учнів  на  уроках  у  школі  І  ступеня»  -  керівник  Мамян Т.І.   

6.     Організувати діяльність творчої філологічної майстерні з питання «Інноваційні технології як засіб розвитку креативності учнів» -                                                                                         керівник Ярова О.М.

7.     Продовжити дослідно –експериментальну  роботу в початкових класах з теми: «Влив здоров’язберігаючих технологій на розвиток креативної особистості»  -  керівник  Мендрух Т.О.

8.     Для організації індивідуальної методичної роботи створити консалтингову службу у складі:

-         Гулак О.А. – заступник директора з навчально-виховної роботи;

-         Ставицька В.М. – заступник директора з виховної роботи;

-         Аверіна Т.І.- психолог школи;

та проводити у методичному кабінеті консультації з питань організації та проведення навчально-виховного процесу у такі терміни                                                                                   І вівторок місяця – Гулак О.А.

ІІ п’ятниця місяця – Ставицька В.М.                                                                                                   ІІІ понеділок місяця -  Аверіна Т.І.

9.     Згідно плану роботи школи протягом року проводити колективні форми методичної роботи:

-         Інструктивно-методичні наради;

-         Семінари- практикуми;

-         Психолого-педагогічні семінари;

-         Предметні, методичні тижні, дні відкритих дверей;

-         Педчитання, «круглі столи», конференції;

-         Педвиставки, огляди методичної літератури;

-         Творчі звіти вчителів та колективу.

10.                         Організувати випуск методичних бюлетнів:

-         «Методичний атлас» - 2 р. в семестр

-         «Захищаємо права дитини» - 1 р. в семестр та педвиставок з таких питань:

-         Поради класному керівнику                                         Ставицька В.М.

-         Форми роботи з обдарованими дітьми                       Аверіна Т.І.

-         Форми і методи роботи для зацікавлення дітей з низьким рівнем научуваності                                                                  Гулак О.А.

11.                         Контроль за виконання даного наказу покладаю на себе

                     Директор школи:                                              М.В.Лобань

ОСВІТНІ ПОРТАЛИ

Міністерство освіти і науки України

http://www.mon.gov.ua

Освіта та наука України: нормативні акти, база даних ВУЗів та шкіл, новини.

Загальна середня освіта в Україні

http://www.znz.edu-ua.net

Система нормативно-правового і програмно-методичного забезпечення. Державні стандарти. Навчальні плани. Навчальні програми. Навчальна література. Засоби навчання. Педагогічні програмні засоби.

Освіта-UA

http://osvita-ua.net

Новини. ВНЗ. Тестування. Школа: школа сьогодні, управління, технології навчання, виховання школярів, психологія, позашкільна робота, підвищення кваліфікації, теорія, навчальні програми, оцінювання, законодавство, журнали.

Освіта в Україні

http://www.ednu.kiev.ua

Українські організації, пов'язані з освітою. Вищі та середні навчальні заклади. Освіта за кордоном, гранти. Преса. Виставки та семінари. Дистанційне навчання.

Шкільний портал "Острів знань"

http://ostriv.in.ua

Комплексна інформація про навчання і дозвілля. Чинні навчальні програми, методичні документи. Деякі окремі аспекти навчання. Плани роботи шкіл, атестація. Сценарії проведення свят, вікторин. Зарубіжний досвід. Обмін педагогічним досвідом, обговорення, поради, точки зору. Про історію освіти, навчання та видатних педагогів. Питання ліцензування освітньої діяльності в Україні. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. Огляди українських педагогічних видань, дайджести, публікації.

Вчитель вчителю, учням та батькам

http://teacher.at.ua

Накази, листи, рекомендації. Поради та рекомендації для вчителів та батьків. Поради психолога.

ПОЧАТКОВА ШКОЛА

Портфоліо вчителя

http://aura.at.ua

Інформація для вчителя початкової школи.

Супер клас

http://myclass.at.ua

Сайт вчителя початкових класів школи №118 міста Кривий Ріг. Скарбничка вчителя. Законодавство. На допомогу вчителю. Психологічні тести для дітей. Робота з батьками. Молодому вчителю. Навчальні програми. Виховна робота. Методичний порадник. Матеріали до уроку. Українська мова. Правова iнформацiя.

ВЧИТЕЛЯМ – ПРЕДМЕТНИКАМ

UROKI.NET

http://www.uroki.net

Все для вчителя: поурочне і тематичне планування, відкриті уроки, сценарії шкільних свят, методичні розробки, конспекти уроків, підручники, лабораторні, контрольні роботи і безліч інших матеріалів для вчителів - предметників, матеріали для педагогів-організаторів, шкільних психологів, завучів, класних керівників і директорів шкіл, ліцеїв, гімназій.

Інформація педагогу

http://ped-inform.org.ua

Новини освіти і науки України. Зовнішнє оцінювання (ЗНО). Нормативно-правові документи. Виховна робота. Вчителям - предметникам.

Математика в школі

Математика для школи

http://www.formula.co.ua

Цікаві математичні факти, історії з життя математиків, означення, описи понять, правила, теореми, закони, властивості, формули, математичні таблиці, розв'язки задач з елементарної математики, збірки прикладів.

Творчий вчитель математики

http://yrok.com.ua

Сайт вчителів математики Кривого Рогу: цікаві розробки уроків, рекомендації та методичні матеріали щодо використання сучасних інноваційних технологій, інтерактивних методів навчання, роботи з обдарованими школярами, методичні розробки підвищення якості математичної освіти, математичної компетентності учнів. Фізика в школі

Сайт вчителів України

http://fizika.net.ua

Матеріали для роботи вчителів фізики: методики, новини, бібліотека для учнів та вчителів, програми, уроки фізики.

Шкільна фізика

http://sp.bdpu.org

Теорія, задачі, тести, демонстрації, лабораторні роботи, методика навчання.

Для вчителя хімії та біології

Український біологічний сайт

http://www.biology.org.ua

Висвітлення сучасного стану біологічної науки та освіти в Україні.

Все для учителя биологии

http://bio.1september.ru

Електронна версія газети «Біологія». Матеріали для вчителів: «Я йду на урок біології».

Для вчителя хімії та біології

http://www.uroki.net/docxim.htm

Розробки уроків, календарні, тематичні, поурочні плани, розробки уроків для вчителя хімії та біології в школі.

Географія в школі

Географія в школі

http://geosite.com.ua

Географія в школі на «Географічному порталі»: програми, поурочне планування, розробки уроків, електронні уроки, практичні роботи, нетрадиційні уроки, задачі, література, довідкові матеріали.

Географія в школі

http://ukr-tur.narod.ru/shkola/shkola.htm

Географія в школі на сайті «Світ географії та туризму»: розробка уроків, виховні заходи, методичні рекомендації.

Українська мова та література

Українська мова і література

http://ridnamova.ck.ua

Сайт для учителів української мови і літератури. Українська мова. Українська література. Зарубіжна література. Позакласна робота. На допомогу учням.

Інститут післядипломної педагогічної освіти Київського міського педагогічного університету імені Б.Д.Грінченка

http://ippo.org.ua

Інформація для учителів - предметників на інформаційно-методичному сайті: методичні рекомендації, дидактичний матеріал, цікавий досвід.

Українська мова і література в школі

http://www.ukr-in-school.edu-ua.net

Електронна версія науково-методичного журналу.

Російська мова та література

Культура письменной речи.

http://www.gramma.ru

Вчителю російської мови: методичні розробки уроків.

Коллекция: русская и зарубежная литература для школы

http://litera.edu.ru

Колекція «Російського загальноосвітнього порталу»: російська та зарубіжна література для школи.

Іноземна мова

Для учителей английского языка

http://englishaz.narod.ru/teachers/intro.htm

Методика, планування, розробки уроків.

Методические пособия для учителей немецкого языка

http://www.langinfo.ru/index.php?sect_id=2133

Методкабинет учителя немецкого языка

http://www.1september.ru/metodkabinet.php?issues=deu

Вчительський фестиваль педагогічних ідей «Відкритий урок». Фестиваль дослідницьких та творчих робіт учнів «Портфоліо».

Вивчення німецької мови

http://www.daad.org.ua/ukr/2.5.7.html

Інформатика

Світ ПК. Учитель-учителю

http://ak-s.mylivepage.ru

Інформаційно - освітній портал на допомогу вчителю інформатики: плани-конспекти з інформатики, цікаві статті, інструкції, програми.

Інформатика в школі

http://informatik.at.ua

Інформація про програмне забезпечення, яке можна використати на уроках інформатики. Цікаві та необхідні матеріали для вчителів інформатики. Плани-конспектів уроків інформатики

Уроки образотворчого мистецтва та праці в школі

Слово вчителя

http://konserg.ucoz.ua

Цей сайт cтворено для поширення власного досвіду, для спілкування, обміну ідеями тощо. Розробки поурочних планів, виховних годин, комп'ютерних програм, тестів. Вчителям інформатики, образотворчого мистецтва.

Трудове навчання

http://trudove.org.ua

Сайт для учителів трудового навчання та обслуговуючої праці. Сучасні технології. Радіоелектроніка. Декоративне мистецтво.

Гулак О.А.

Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя

Якість навчально-виховного процесу школи, його результати певною мірою залежать від учителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.

З метою поліпшення фахової підготовки педагогічних кадрів у школах проводять спеціальну методичну роботу, яка спонукає кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяє взаємному збагаченню членів педагогічного колективу педагогічними знахідками, дає змогу молодим учителям вчитися педагогічної майстерності у старших і досвідченіших колег, забезпечує підтримання в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку.

У процесі методичної роботи здійснюються підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін і методик викладання, вивчення і впровадження у шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги з теорії та практичної діяльності.

Методична робота в сучасній школі передбачає такі напрями:

1) поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження й розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії та методики навчання і виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання з урахуванням вимог Закону «Про мови» в Україні;

2) вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи; збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури; вивчення теорії та досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами; глибоке вивчення й практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції формування національної школи;

3) освоєння методики викладання додаткових предметів; випереджувальний розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з проведенням відкритих уроків, використанням наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів;

4) освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики та принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування у них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;

5) систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;

6) упровадження досягнень етнопедагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічного досвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічних колективів зразків національної культури і традицій,

Основні форми методичної роботи в школі

Методичну роботу в школі проводять в індивідуальній і колективній формах.

Індивідуальна форма

Ця форма методичної роботи вчителів є складовою їх самоосвіти.

Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, міжшкільних та районних методичних об'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань; розробку окремих проблем, пов'язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи; проведення експериментальних досліджень; підготовку доповідей, виступів по радіо, телебаченню, огляд і реферування педагогічних та методичних журналів, збірників та ін.

Організація самоосвіти передбачає зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога; систематичність і послідовність самоосвіти, постійне ускладнення її змісту і форм; багатоплановий (комплексний) підхід до організації вивчення обраної теми з самоосвіти; індивідуальний характер самоосвіти як найбільш гнучкої форми набуття педагогом знань; гласність і наочність результатів самоосвіти в педагогічному колективі; створення в школі умов для звернення педагогів до нових досягнень науки і передового педагогічного досвіду; завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі (доповіді, участь у семінарі, підготовка виступу, написання реферату, підготовка доповіді, участь у засіданні педагогічної ради, науково-практичній конференції та ін.).

Молоді спеціалісти, які закінчили вищі педагогічні заклади освіти, упродовж першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування. Його мета — набуття практичних умінь і навичок педагогічної діяльності. Під час стажування вони користуються всіма правами працівника школи і виконують покладені на них обов'язки. Керівник закладу освіти призначає для молодого вчителя наставника з числа кращих учителів відповідного фаху. Наставник надає стажисту допомогу в плануванні навчально-виховної роботи, в розробці поурочних планів та ін. Результати стажування розглядає наприкінці навчального року дирекція школи.

Колективні форми

Відкриті уроки — одна з колективних форм методичної роботи, їх мета — підвищення майстерності всіх учителів. Основні завдання відкритих уроків: упровадження в практику вчителів передового педагогічного досвіду і результатів досліджень педагогічної науки, спрямованих на розв'язання завдань, що стоять перед національною школою. Під час аналізу й обговорення відкритих уроків необхідно забезпечити цілеспрямованість обговорення, науковість аналізу, принциповість, поєднану з доброзичливістю у критичних зауваженнях, поєднання аналізу уроку з практичними рекомендаціями, підведення його підсумків кваліфікованими спеціалістами.

Взаємовідвідування вчителями уроків — має істотне значення у підвищенні педагогічної майстерності вчителів. Якщо молодий і недосвідчений учитель відвідає урок, що його проводить старший колега, то він може збагатити свій методичний багаж. Якщо ж досвідчений педагог відвідає урок менш досвідченого колеги, то зможе порадити йому, як удосконалити той чи той момент уроку. Можливо, й досвідчений педагог знайде щось корисне для себе у молодшого колеги.

Предметні методичні об'єднання вчителів або предметні комісії — центр методичної роботи, вивчення і втілення досягнень теорії та передового досвіду в практику навчання конкретних навчальних дисциплін. Вони створюються у великих школах, де один предмет викладають кілька вчителів. Існують також методичні об'єднання вчителів початкових класів та об'єднання класних керівників і вихователів. Методичні об'єднання можуть заслуховувати й обговорювати доповіді з найактуальніших питань навчання і виховання, нову фахову літературу, організовувати взаємовідвідування уроків, проведення і обговорення відкритих уроків, виготовлення наочності, застосування технічних засобів навчання. У їх компетенції — організація консультацій для молодих учителів, заслуховування звітів учителів про виконання індивідуальних планів самоосвіти.

План роботи методичного об'єднання складають на навчальний рік. На першому організаційному засіданні обирають голову і секретаря терміном на один рік, обговорюють проект плану роботи і доповнюють його, обмінюються досвідом з питань підготовки до нового навчального року.

Бажано, щоб на кожному з чотирьох засідань методичного об'єднання було проведено відкриті уроки різних типів із складних тем програми досвідченими учителями. Одну із запланованих для обговорення доповідей варто присвятити темі відкритого уроку. На засіданнях необхідно виробити й ухвалити рекомендації з обговорюваного питання, впровадження яких у практичну діяльність членів об'єднання перевіряє голова методичного об'єднання. На останньому з них обговорюють додатки до екзаменаційних білетів, підводять підсумки діяльності об'єднання за рік, накреслюють завдання на наступний навчальний рік.

У системі шкільних і міжшкільних предметних методичних об'єднань можуть створюватися творчі (проблемні) групи у складі 8—10 добре теоретично підготовлених учителів, які працюють над вирішенням актуальних проблем навчально-виховного процесу (наприклад, використання комп'ютера у навчальному процесі, формування світогляду учнів у процесі вивчення навчальної дисципліни, диференційоване навчання та ін.). Тривалість роботи творчої групи залежить від складності проблеми, над якою вона працює (один-два роки). Завершальним етапом роботи групи є підготовка методичних рекомендацій щодо ефективного вирішення досліджуваної проблеми.

Методичні кабінети — створюють у великих основних і середніх школах для надання вчителям і вихователям методичної допомоги. Вони знайомлять учителів з досягненнями педагогічної науки і передового педагогічного досвіду. В методичних кабінетах збирають кращі зразки тематичних та поурочних планів, методичні розробки класних годин, розробки складних тем навчальних програм, зразки художньої й технічної творчості учнів, саморобні прилади, матеріали з узагальнення досвіду навчально-виховної роботи кращих педагогів та ін.

Одним із шляхів підвищення методичного рівня вчителів є залучення їх до розробки актуальної для педагогіки і школи проблеми. Наукову проблему обирають з таким розрахунком, щоб до її розробки можна було залучити всіх педагогів школи.

Семінар-практикум — продуктивна форма методичної роботи. Цінність його в тому, що вчителі самостійно опрацьовують педагогічну літературу з обговорюваної проблеми, аналізують власний досвід. Опрацьовані матеріали учасники семінару-практикуму оформляють у вигляді рефератів або доповідей.

Педагогічні читання — сприяють підвищенню педагогічної майстерності вчителів. Мають на меті узагальнення і поширення передового педагогічного досвіду і проводяться з актуальної педагогічної тематики, їх можна організувати у школі, районі, області, країні.

Учителі школи впродовж певного періоду працюють над окремими темами проблеми і на шкільних педагогічних читаннях доповідають про результати свого дослідження. Районні педагогічні читання організовують на базі кращих доповідей, відібраних на шкільних педагогічних читаннях.

Науково-практична конференція (районна, обласна чи республіканська) — ефективна форма методичної роботи. З темою конференції педагогічну громадськість ознайомлюють заздалегідь. На пленарному засіданні розглядають основні питання проблеми, яка виноситься на обговорення, а під час роботи секцій обговорюють конкретніші питання навчально-виховної роботи, відвідують і обговорюють уроки та виховні заходи у кращих школах. На підсумковому пленарному засіданні заслуховують звіти керівників секцій, обговорюють і приймають рекомендації науково-практичної конференції з даної проблеми.

Діяльність шкіл передового досвіду — спрямована на вивчення та поширення передового педагогічного досвіду. Такі школи безпосередньо демонструють зразки навчально-виховної роботи відвідувачам, організовують розповіді керівників або кращих учителів про систему своєї роботи, забезпечують відвідування та обговорення уроків або виховних заходів зі слухачами, оформляють спеціальні буклети з описом передового досвіду та ін.

Школи передового досвіду можуть зосереджуватися на вивченні сучасних досягнень науки, техніки, мистецтва, культури, педагогіки і психології навчання, а також проблем наукової організації педагогічної праці та втілення їх У практику роботи учителів. Вони повинні виявляти інтерес передусім до вивчення й запровадження передового педагогічного досвіду, практичного оволодіння вчителями новими методами навчання і виховання, озброєння вчителів методами педагогічного дослідження, аналізу та оцінки чужого і власного досвіду. У таких школах використовують практичні й теоретичні форми роботи з учителями. Практичні заняття — відвідування уроків керівників шкіл, аналіз цих уроків з метою вивчення їх системи роботи, відвідування уроків молодих учителів директором школи, взаємовідвідування уроків учителями, консультації керівників школи, ознайомлення з творчою лабораторією керівника школи.

До форм теоретичних занять у школі передового досвіду відносять спільне вивчення програм, підручників, методичних посібників, психолого-педагогічних вимог до уроків, дидактичних принципів і шляхів їх реалізації; систематичне інформування слухачів школи про новини науково-методичної і психолого-педагогічної літератури; вивчення актуальних питань педагогіки і методики навчання та ін.

Опорні школи — важлива ланка методичної роботи. Вони мають належну навчально-матеріальну базу, творчий педагогічний колектив і відповідні результати в навчально-виховній роботі. На базі опорної школи проводять індивідуальні та групові консультації, стажування, науково-практичні конференції, педагогічні читання, семінари-практикуми тощо.

Експериментальний педагогічний майданчик. Відповідно до «Положення про експериментальний педагогічний майданчик» (1993) такі майданчики створюють для реалізації педагогічних ініціатив, спрямованих на оновлення змісту, впровадження принципово нових технологій у практику закладів освіти. Ініціатором створення може бути будь-яка особа чи заклад освіти.

Прикладом діяльності експериментального майданчика інституту психології АПН України є Крченська середня школа № 19. Тут досліджують багато аспектну тему «Школа мислення». Мета такої школи — виховання продуктивно мислячої особистості. Завдання дослідження: 1. Надати особистості свободу проблемної та інтуїтивної розумової діяльності (філософський аспект). 2. Педагогічно організувати спонтанні впливи соціально-культурного контексту школи на розвиток продуктивного мислення учнів (соціологічний аспект). 3. Забезпечити максимальний розвиваючий вплив навчальних проблемно-інтуїтивних ситуацій на особистість учителя і учня (педагогічний аспект). 4. Оптимізувати пошукову розумову активність учасників педагогічного процесу у внутрішніх проблемно-інтуїтивних ситуаціях (психологічний аспект).

Творчі звіти вчителів — використовують перед атестацією педагогічних працівників. Звітуючи на педагогічній раді, вчитель ділиться своїми знахідками, методичними доробками, знайомить інших учителів з технологією власного досвіду.

Цікавий досвід методичної роботи нагромаджено школами Києво-Святошинського району м. Києва. Серед групових форм методичної роботи — методичні об'єднання вчителів-предметників; школи молодого керівника, вчителя, вихователя; семінари-практикуми для досвідчених керівників, вихователів, учителів; цільові та проблемні семінари; творчі групи, школи педагогічної майстерності під керівництвом творчих учителів, учителів-методистів; консультаційні пункти; опорні школи; авторські школи; клуби для працівників дошкільних дитячих закладів. Ефективно використовують і такі масові форми методичної роботи, як науково-практичні конференції; педагогічні читання; тижні педагогічної майстерності (дні відкритих дверей педагогів-майстрів, учителів-методистів, старших учителів, відмінників народної освіти); конференції педагогічних працівників; методичні тижні, місячники. Серед індивідуальних форм методичної роботи тут поширені стажування та наставництво; індивідуальні й групові консультації; конкурси «Учитель року», «Класний керівник року», «Вихователь року»; після атестаційна робота; до-курсова і після курсова робота з керівниками та вчителями; робота з творчими вчителями; робота з учителями-за-очниками; творчі звіти вчителів, що атестуються на присвоєння звання, тощо.

У підвищенні фахового, методичного і психолого-педагогічного рівнів учителя вагому роль відіграють обласні інститути удосконалення вчителів (ОІУВ). Останніми роками в цих установах створено кафедри, що відповідають за підвищення кваліфікації учителів.

Підвищенню фахового рівня педагогічних працівників сприяє також їх систематична атестація, яку проводять з метою визначення відповідності педагогів посаді, яку вони обіймають, рівневі кваліфікації, залежно від якого (а також від стажу педагогічної роботи) їм встановлюється кваліфікаційна категорія, визначається тарифікаційний розряд оплати праці, присвоюється педагогічне звання. Атестацію щороку проводять атестаційні комісії, що створюються при навчально-виховних закладах незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності й місцевих органах державного управління освітою. Педагогічних працівників атестують при навчальному закладі. Атестаційна комісія при органі управління освіти розглядає клопотання комісії навчального закладу та приймає рішення в межах своєї компетенції щодо результатів атестації певних категорій педагогів.

Для проведення атестації комісія приймає заяву БІД педагогічного працівника про проходження чергової або позачергової атестації; заяву про відмову від чергової атестації; подання керівника про позачергову атестацію педагогічних працівників, рівень навчально-виховної або методичної роботи яких нижчий від вимог, які висуваються до кваліфікаційної категорії, встановленої їм за результатами попередньої атестації.

За результатами атестації керівник навчально-виховного закладу, органу державного управління освіти видає наказ, який у тижневий термін доводиться до відома атестованого колективу та подається в бухгалтерію для нарахування педагогічному працівникові заробітної плати згідно з встановленим тарифним розрядом від дня прийняття рішення атестаційною комісією.

Сучасна класифікація типів навчальних занять

Тип навчального заняття

•   Вступне заняття.

•   Вивчення та первинне закріплення знань і способів діяльності.

•   Закріплення знань та способів діяльності.

•   Комплексне застосування знань і способів діяльності.

•   Узагальнення та систематизація знань і способів діяльності.

•   Перевірка та оцінювання знань і способів діяльності.

Сучасна класифікація нових технологій навчання

Типологія уроків

Методика традиційного уроку

Урок повинен бути пронизаний творчістю і, разом з тим, залишатись уроком.

С.І.Гессен

Етапи планування уроку

1. Розробка системи уроків з теми або розділу.
2. Визначення освітніх, виховних та розвиваючих завдань уроку на основі програми.
3. Відбір оптимального змісту матеріалу уроку, поділ його на завершені у смисловому відношенню блоки, частини, виділення опорних знань.
4. Виділення головного матеріалу, який учень повинен засвоїти на уроці.
5. Розробка структури уроку, визначення його типу та найбільш доцільних методів і прийомів навчання.
6. Знаходження зв’язків даного матеріалу з іншими предметами та використання цих зв’язків під час вивчення нового матеріалу.
7. Планування всіх дій вчителя і учнів на всіх етапах уроку.
8. Підбір дидактичних засобів уроку (плакатів, карток, схем, допоміжної літератури, картин, відеоматеріалів, комп’ютерних засобів).
9. Перевірка обладнання та технічних засобів навчання.
10. Планування записів та малюнків на дошці.
11. Планування самостійної роботи учнів на уроці.
12. Визначення форм і прийомів закріплення отриманих знань.
13. Визначення змісту, об’єму і форм домашнього завдання.
14. Планування форм підведення підсумків уроку.
15. Планування позакласної роботи з даної теми.
16. Запис плану і ходу уроку у відповідності до вимог.

Основні етапи традиційного уроку

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Перевірка знань і умінь учнів.
4. Постановка мети заняття перед учнями.
5. Організація сприйняття нової інформації.
6. Первісна перевірка розуміння.
7. Організація засвоєння нового матеріалу шляхом відтворення інформації і виконання вправ за зразком.
8. Творче застосування та здобуття знань.
9. Узагальнення матеріалу, що вивчався на уроці, і введення його в систему раніше засвоєних знань.
10. Контроль за результатами навчальної діяльності, що здійснюється вчителем і учнями, оцінювання знань.
11. Домашнє завдання до наступного уроку.
12. Підведення підсумків уроку.

Структурні елементи уроку

Типологія уроків

В педагогічній літературі немає єдиної класифікації типів уроків: Чередов І.М. виділяє дев’ять, Онищук В.А. – шість (найбільш поширена типологія), М.І.Махмудов – чотири.

І. Урок вивчення нового матеріалу та первісного закріплення знань

Види навчальних занять: лекція, дослідницька лабораторна робота, навчальний практикум, екскурсія.

Мета – вивчення та первісне засвоєння нового навчального матеріалу, осмислення зв’язків та відносин в об’єктах  вивчення.

Етапи уроку,  логіка дій на уроці

1. Організація початку уроку.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Підготовка учнів до засвоєння нових знань.
4. Первісне вивчення нового матеріалу. Вказівка на те, що учні повинні запам’ятати. Мотивація запам’ятовування та подальшого збереження у пам’яті.
5. Первісне закріплення під керівництвом вчителя шляхом прямого повторення.
6. Контроль результатів первісного запам’ятовування знань.
7. Регулярне систематичне повторення.
8. Первісне закріплення знань, застосування отриманих знань і навичок для набуття нових.
9. Включення опорного матеріалу для запам’ятовуванняв контроль знань.  Контроль та самоперевірка знань.
10. Підведення підсумків уроку.
11. Інформація про домашнє завдання.

ІІ. Урок закріплення знань

Види навчальних занять: практикум,  лабораторна робота, співбесіда, екскурсія, консультація.

Мета – вторинне осмислення вже відомих знань, відпрацювання вмінь та навичок, їх застосування.

Логіка процесу закріплення знань

1. Актуалізація опорних знань та їх корекція. Постановка мети.
2. Визначення меж (можливостей) застосування цих знань: що за їх допомогою можна визначити, де застосувати?
3. Відтворення учнями знань, умінь та навичок, що необхідні  для виконання запропонованих завдань.
4. Вправи за зразком та у подібних умовах з метою вироблення умінь безпомилкового застосування знань.
5. Перевірка виконання завдань. Обговорення припущених помилок та їх корекція.
6. Вправи з перенесенням знань в нові умови.
7. Домашнє завдання.

ІІІ. Урок комплексного застосування ЗУН учнів

Види навчальних занять: практикум, лабораторна робота, семінар.

Мета – засвоєння вмінь самостійно у комплексі застосовувати знання, уміння та навички, здійснювати їх перенесення в нові умови.

Логіка процесу комплексного застосування ЗУН

1. Постановка мети уроку. Мотивація дій.
2. Актуалізація ЗУН, необхідних для творчого застосування знань, що є опорними.
3. Узагальнення та систематизація знань і способів діяльності.
4. Тренувальні вправи за зразком, алгоритмом, інструкцією.
5. Ознайомлення з новими вміннями; вправи на їх засвоєння. Вправи на їх закріплення.
6. Засвоєння зразка  комплексного застосування ЗУН.
7. Застосування узагальнених ЗУН в нових умовах. Вправи творчого характеру.
8. Контроль та самоконтроль знань, умінь і навичок.
9. Підсумок уроку.
10. Домашнє завдання.

IV. Урок узагальнення і систематизації знань

Види навчальних занять: семінар, конференція, круглий стіл.

Мета – засвоєння знань у системі; узагальнення окремих знань у систему.

Етапи уроку

1. Підготовка учнів: оповіщення заздалегідь теми (проблеми), питань, літератури. Організаційний момент.
2. Надання учням під час узагальнюючої діяльності на уроці необхідних матеріалів: таблиць, довідників, наочних посібників, узагальнюючих схем, комп’ютерних матеріалів.
3. Виконання учнями (індивідуально і колективно) (усних та письмових) завдань узагальнюючого та систематизуючого характеру.
4. Перевірка виконання робіт.
5. Формулювання висновків за вивченим матеріалом.
6. Підведення підсумків. Узагальнення окремих знань вчителем.
7. Оцінювання результатів уроку.
8. Домашнє завдання.

V. Урок контролю, оцінювання та корекції знань учнів

Вид навчальних занять: контрольна робота, залік, тестування.

Мета – визначення рівня володіння знаннями. Корекція знань, умінь, навичок. У процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів лежить діяльність, напрямлена на виконання завдань, що поступово ускладнюються, за рахунок комплексного охоплення знань, застосування їх на різних рівнях.

Основні етапи уроку

1. Постановка завдань уроку.
2. Подання змісту контрольної чи перевірочної роботи (тесту).
3. Виконання учнями завдання.
4. Підведення підсумків уроку.
5. Визначення типових помилок в знаннях та уміннях, а також шляхів їх усунення та удосконалення знань і умінь.

Рівні контролю і корекції знань

1. Рівень осмисленого сприйняття знання, зафіксованого у пам’яті. Це означає: зрозумів, запам’ятав, відтворив.
2. Рівень готовності застосовувати знання за зразком та в подібних умовах. Це означає: зрозумів, запам’ятав, відтворив, застосував за зразком та в змінених умовах, де треба розпізнавати зразок.
3. Рівень готовності до творчого застосування знань. Це означає6 оволодів знаннями на певному рівні та навчався переносити їх в нові умови.

VІ. Комбінований урок

Основні етапи уроку

1. Організаційний етап.
2. Перевірка домашнього завдання. Постановка мети уроку.
3. Всебічна (комплексна) перевірка знань.
4. Підготовка учнів до активного осмисленого засвоєння нового матеріалу, тобто актуалізація знань, практичних та розумових вмінь.
5. Засвоєння нових знань.
6. Закріплення матеріалу, що був вивчений на цьому уроці і раніше, який пов’язаний з новим.
7. Підведення підсумків і результатів уроку.
8. Інформація учнів про домашнє завдання та інструктаж з його виконання.

Аналіз сучасного уроку

Аналіз будь-якого уроку представляє собою комплексний підхід, в якому психологічний, педагогічний, змістовий, методичний та предметний аспекти тісно взаємопов’язані. Сам по собі аналіз уроку як процес осмислення та самопізнання формує у вчителя аналітичні здібності, розвиває інтерес і визначає необхідність вивчення проблем навчання і виховання. Вміння проводити спостереження за складними педагогічними явищами, аналізувати їх, узагальнювати та робити науково обґрунтовані висновки, є дієвим засобом удосконалення професійно-педагогічної майстерності.

Сучасний урок – це урок, що відповідає сучасним вимогам підготовки конкурентоздатного  випускника.

Типи аналізу уроку

• Повний – проводиться з метою контролю за якістю організації навчально-виховного процесу, для вивчення стилю діяльності вчителя, досвіду його роботи.
• Короткий – відображає основні дидактичні категорії з метою загальної оцінки його якості.
• Комплексний – передбачає всебічний розгляд в єдності та взаємопов’язаності цілей, змісту, методів і форм організації уроку. Застосовується частіше під час аналізу декількох уроків з однієї теми, а також для навчання спеціалістів.
• Аспектний – використовується за умови необхідності більш глибокого розгляду будь-якого одного аспекту уроку з метою виявлення недоліків або встановлення ефективності окремих прийомів діяльності вчителя.

Кожний з цих типів аналізу уроку може мати види: дидактичний, психологічний, виховний, методичний, організаційний. Цілі педагогічного аналізу можуть бути різними; виходячи з них, застосовується частковий аналіз, що відповідає якому-небудь аспекту уроку (загально педагогічному, психологічному тощо).

Загальні критерії аналізу уроку

Результативність. Вважається, що результативність уроку залежить від технології його проведення, що базується на дотриманні основних правил організації навчального процесу: чим більш якісна технологія, тим вищий результат уроку. Тому вся діяльність учителя і учнів повинна здійснюватись з урахуванням останніх психолого-педагогічних досягнень.

Основні вимоги до аналізу уроку

• Мета і завдання аналізу теми.
• Знання основ дидактики, психології, методики, програм, нормативних вимог і методичних рекомендацій.
• Вміння виділяти позиції та показники , за якими необхідно аналізувати свій урок.
• Знання особливостей учнів та їх врахування у роботі на уроці.
• Обгрунтованість освітніх, виховних та розвиваючих завдань уроку.
• Обгрунтованість розробленого плану уроку, його типу, структури, змісту, методів і засобів.
• Психологічна і педагогічна оцінка системи учбових задач, завдань та вправ, що пропонуються для виконання учнями на уроці.
• Оцінка розвитку самостійності мислення учнів на різних етапах уроку.
• Виконання намічених завдань уроку.
• Оцінка педагогічної доцільності дій та фактів на уроці.
• Вміння показати взаємозв’язок етапів уроку і оцінити їх.
• Відчуття задоволеності  (або незадоволеності) уроком або його окремими етапами.
• Розробка заходів з усунення недоліків.

Самоаналіз уроку

Самоаналіз уроку – це уявне розкладання (розгляд) проведеного уроку на його складові з глибоким проникненням в їх суть, завдання з метою оцінити кінцевий результат своєї діяльності шляхом порівняння запланованого із здійсненим з урахуванням успіхів та здобуттів учнів.

Рівні самоаналізу уроку:

• емоційний – мимовільний рівень, коли учитель відчуває задоволеність або незадоволеність своєю педагогічною діяльністю;
• оціночний – коли оцінюється відповідність результату уроку цілям і плану, що були розроблені;
• методичний – коли урок аналізується з позицій існуючих вимог до нього.
• рефлексивний – коли визначаються причини і наслідки, що вони мають. Це вищий рівень аналізу, для здійснення якого необхідно застосовувати психолого-педагогічну теорію.

Самоаналіз уроку

Варіант 1

1. 1. Характеристика класу

А) Розглядається структура міжособистісних відносин: лідери, аутсайдери; наявність угрупувань, їх склад; взаємодія структур особистих взаємовідносин і організаційної структури класу.

Б) Необхідно дати характеристику недоліків біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху; соматична ослабленість; особливості вищої нервової діяльності (надмірна загальмованість або збудженість); патологічні відхилення.

В) Характеристика недоліків психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших членів учнівського колективу; слабкий розвиток вольової сфери в окремих учнів; слабкий розвиток емоційної сфери особистості. Далі розглядається характеристика розвитку психічних властивостей: відсутність пізнавального інтересу, потреби в знаннях, установки на навчання; недоліки у ставленні особистості до себе, вчителя, сім’ї, колективу.

Г) Аналіз недоліків підготовленості учнів класу: прогалини у фактичних знаннях і вміннях; проблеми у навичках учбової праці; дефекти у звичках і культурі поведінки.

Д) Розгляд недоліків дидактичних та виховних впливів школи, після чого – недоліків впливу сім’ї, одноліток, позашкільного середовища.

Примітка. Зрозуміло, зовсім не обов’язково під час кожного самоаналізу уроку давати таку подобну характеристику класу, в якому він проходив. Однак самоаналіз уроку вчителем відрізняється від його аналізу керівника тим, що він зорієнтований не тільки на конкретний клас, але й на конкретних учнів.

1. Аналіз зовнішніх зв’язків уроку: встановлення місця і ролі даного уроку у темі, що вивчається; характер зв’язку уроку із попередніми та подальшими уроками.
2. Характеристика триєдиної  мети уроку з опорою на характеристику класу: чого треба досягнути в знаннях і уміннях, виходячи із специфіки учнівського колективу; який виховний вплив на учнів; які якості розвивати.
3. Характеристика задуму уроку (план):

• що собою представляє зміст учбового матеріалу;
• як будуть засвоювати його учні, тобто які методи навчання і форми організації пізнавальної діяльності;
• яку частину матеріалу вони можуть засвоїти самі;
• яка частина матеріалу потребує допомоги учителя під час його засвоєння;
• що необхідно міцно засвоїти, а що  використовувати тільки для ілюстрації;
• що з вивченого раніше необхідно повторити і на що спиратись під час вивчення нового;
• як закріпити те, що вивчено;
• що буде цікавим і легким, а що – важким;
• яким чином будуть досягнуті на уроці виховні та розвиваючі задачі.

1. Як був побудований урок, виходячи з його задуму?Характеристика етапів уроку виділення навчально-виховних моментів, які найбільш позитивно або негативно вплинули на хід уроку, на формування кінцевого результату.
2. Структурний аспект самоаналізу: подобний аналіз етапів, які, на думку вчителя, мали найбільш сильний позитивний або негативний вплив на формування кінцевого результату уроку; аналіз відповідності в межах цих моментів завдань, змісту, методів і форм (доведення оптимального вибору).
3. Функціональний аспект аналізу: визначається, наскільки структура уроку відповідала поставленій меті, задуму уроку, можливостям класного колективу. Виділяються найбільш вдалі та невдалі моменти діяльності учителя і учнів; аналізується відповідність стилю відносин учителя і учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.
4. Оцінювання кінцевого результату уроку: оцінка якості знань, умінь і навичок, отриманих учнями на уроці, визначення невідповідності між поставленими завданнями і реальним кінцевим результатом уроку. Причини цієї невідповідності; оцінка досягнення виховних і розвиваючих завдань уроку; висновки та самооцінка уроку.

Самоаналіз уроку

Варіант 2

Гулак О.А.

Заступник директора з НВР

Традиційні та нетрадиційні форми методичної роботи

В освітянській практиці на різних рівнях (державному, регіональному, шкільному) набрали поширення традиційні обов'язкові форми навчання, методичної роботи з учителями. Незважаючи на властиві їм недоліки (фронтальність, негнучкість, гонитва за кількістю методичних заходів, відсутність оперативності в допомозі, закостенілість форм), система неперервного підвищення кваліфікації вчителів була б неповною без них.

У сучасній школі використовуються такі традиційні форми методичної роботи (зауважимо, що рада, педрада школи, інструктивні наради не завжди є формами власне методичної діяльності, але вони виконують методичні функції):

Рада школи функціонує згідно з Положенням про неї, складається з педагогів, батьків, учнів-старшокласників, збирається один раз на чверть для вирішення важливих для школи проблем, аналізу навчально-виховного процесу в школі та діяльності окремих педагогів, а саме: стан навчально-виховного процесу в школі у світлі вимог Закону «Про освіту»; стан навчальної та виховної роботи в 9-му, наприклад, класі; організація літнього відпочинку дітей та інші.

Педагогічна рада складається з педагогів, вона також існує згідно з Положенням про неї, збирається 4—5 разів на рік, а в деяких навчальних закладах щомісяця. На своїх засіданнях педагогічна рада розглядає такі питання, як: стан трудового навчання в школі та завдання щодо його поліпшення; стан викладання і рівень знань, умінь та навичок учнів з математики; про роботу методичних об'єднань у школі та шляхи її вдосконалення; естетичне виховання учнів засобами навчальних дисциплін: можливості, проблеми і перспективи та багато інших.

Інструктивна-методичні наради в школі проводяться за потребою, для цього виділяється один день на тиждень (наприклад, четвер), який називається методичним днем. Адміністрація школи намагається саме в цей день проводити методичну роботу з учителями. На виробничо-методичних нарадах обговорюються такі питання: стан учнівських зошитів, дотримання мовного режиму в школі, правова, виховна робота, робота школи з батьками учнів, підготовка до предметних олімпіад та конкурсів, робота вчителів з підготовки учнів до екзаменів, організація літнього відпочинку учнів тощо.

Методичні об'єднання вчителів (шкільні та міжшкільні), В   у профтехучилищах вони називаються методичні комісії та обласні методичні секції, які працюють згідно з річним планом роботи та відповідних інструкцій. На засіданнях предметних комісій заслуховуються і обговорюються доповіді з найактуальніших питань навчання і виховання; робиться огляд новітньої фахової літератури; обговорюються книги, статті з журналів і газет на актуальні теми; організовується взаємовідвідування уроків; проводяться і обговорюються відкриті уроки, використання наочності в навчальному процесі, застосування ТЗН та комп'ютерів; організовуються консультації для молодих учителів; заслуховуються звіти вчителів про виконання індивідуальних планів самоосвіти

Крім названих традиційних форм методичної роботи, у школах ще проводяться предметні тижні, семінари-практикуми, конференції, міжпредметні конференції, психолого-педагогічні семінари, конкурси педагогічної майстерності, індивідуальні методичні консультації, методичні виставки, оформлення методичних кабінетів або куточків, школи передового досвіду, випуск методичного бюлетеня, дні інформації, співбесіди керівників з учителями про підсумки роботи протягом навчального року, наставництво, стажування, курсова перепідготовка, самоосвіта.

Самоосвіта — це традиційна форма методичної роботи вчителя. У 60—70 роки вчителі писали поширені плани самоосвіти на рік, потім на півріччя (бо зрозуміло, що на рік передбачити хоча б нову літературу неможливо), пізніше написання планів самоосвіти було відмінено, тому що масова методична робота з учителями сприяла самоосвіті.

Індивідуальна самоосвіта — це систематичне вивчення новинок психолого-педагогічної, наукової літератури, участь у роботі шкільних, районних, міжшкільних, обласних (в ПТО) методоб'єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань (проводяться один раз на два-три роки на рівні держави; один раз на рік — на рівні району, області; один раз на рік під час зимових канікул на рівні школи, ПТУ). Учителі методично розробляють проблеми вдосконалення навчання та виховання, проводять експериментальні дослідження, готують доповіді, виступають на радіо, телебаченні; у школах влаштовують огляди педагогічної літератури і методичних журналів, збірників тощо.

Схема мотиваційного управління в системі самоосвіти

Мотивація трудової діяльності педагога на всіх ступенях освіти складається з чотирьох блоків, які сьогодні реалізуються недостатньо: матеріальна зацікавленість, суть праці, стосунки в колективі, самореалізація у творчості.

Ця мотиваційна модель має характер класичної і підходить для нормальних умов функціонування суспільства або для періоду виходу суспільства з кризи. Вона діє і в період кризи, але ефективність її буде неповною.

Мотив як внутрішній збудник активності індивідів і соціальних спільнот слід відрізняти від зовнішніх збудників — стимулів. Стимулювання здійснюється через накази, розпорядження, заохочення, погрози, санкції.

Матеріальна зацікавленість буде тоді, коли оплата праці буде відповідати трудовому внеску. Зрівняльний принцип нарахування заробітної плати за кількістю відпрацьованих годин без урахування якості праці, її кінцевих результатів — головна причина того, що матеріальна зацікавленість ще ніколи в нашій країні не була задіяна як важіль впливу на активність вихователів, учителів, викладачів.

    Суть педагогічної праці набуває зараз конкретних обрисів. Співпраця з учнями, досягнення реальних і видимих результатів робить працю вчителя набагато привабливішою, ніж це було досі. Стосунки в колективі: посилюються стосунки колектив візьму у зв'язку із спільними інтересами щодо підвищення кінцевих результатів; оцінка результатів праці кожного педагога сприяє задоволенню потреби в повазі з боку інших; виникають стосунки змагальності між членами педагогічного колективу у зв'язку з розвитком соціального порівняння досягнень кожного.

Самореалізація у творчості і вільний час. Реалізацій мотиваційних можливостей трьох попередніх блоків не може не збудити у педагога прагнення шукати і знаходити нові способи роботи з учнями з метою динаміки досягнення цілей. Наслідком такої зацікавленості може стати скорочення термінів засвоєння учнями програмних дисциплін порівняно з нормативними термінами, індивідуалізація навчання, загальне скорочення періоду знаходження учня на даному ступені освіти та інші. Поряд з ефектом самореалізації у творчості спрацьовує стимулююча сила вивільненого в педагога часу, який він використає на власний розсуд. На базі вимірювання результатів праці вчителів через оцінку рівня знань, умінь, навичок, рівня творчого, морального і фізичного розвитку учнів виникає нова сфера мотиваційного впливу, використання якої постійно активізує діяльність учителів, вихователів, викладачів.

Вимоги до організації самоосвіти: зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога, систематичність і послідовність самоосвіти, постійне вдосконалення її змісту і форм, багатоплановий підхід до вивчення проблеми, гласність і наочність результатів самоосвіти, створення в школі відповідних умов для самоосвіти (вільний від уроків день, наявність педагогічного або методичного кабінету, своєчасна інформація з бібліотеки про новинки педлітератури тощо), доступ до матеріалів про передовий педагогічний досвід, завершеність самоосвітньої роботи на кожному ЇЇ етапі (доповіді, виступи, участь у педраді, конференції і тощо).

Відкриті уроки мають на меті підвищити майстерність усіх учителів. Основні завдання: втілення в практику роботи всіх учителів передового педагогічного досвіду і досягнень педагогічної науки, спрямованих на вирішення поставлених перед національною школою завдань. Потрібно досягти, щоб відкриті уроки були корисними. Для цього керівники шкіл, методисти, досвідчені вчителі повинні готувати відкриті уроки, надавати вчителям консультації та методичну допомогу.

Вимоги до аналізу й обговорення відкритих уроків: цілеспрямованість обговорення, науковість аналізу, принциповість, поєднана з доброзичливістю під час висловлення кри-тичних зауважень, поєднання аналізу уроку з висновками і рекомендаціями, підбиття підсумків відкритого уроку кваліфікованими спеціалістами.

Проведення відкритих уроків, а ще краще — їх системи — найефективніша форма методичного вдосконалення вчителів (навіть тоді, коли урок готує і проводить і не дуже досвідчений учитель).

Нетрадиційні форми методичної роботи у 90-х роках так розповсюдилися і набрали такої масовості, що їх можна класифікувати:

1. За методикою колективної творчості — це ярмарки педагогічної творчості, фестивалі педагогічних ідей і знахідок, панорами методичних ідей, педагогічні розсипи, клуби творчих педагогів, методичні турніри і вернісажі, творчі портрети і лабораторії, школи педмайстерності.

2. Форми, які ненав'язливо спрямовують педагогів на активну діяльність, — це ділові ігри / педагогічні консиліуми, посиденьки, методичні ринги, методичні аукціони /, мозкова атака, конкурс «Кращий учитель року « тощо.

3. Форми, які посилюють наукову спрямованість роботи, — це проблемні семінари, творчі групи, творчі наукові дискусії, навчальні семінари з методикою педдосліджень, консультації з науковцями, авторські школи майстерності, педагогічні колективні справи, педагогічний турнір з актуальної наукової теми, громадський науково-дослідний інститут, творчі лабораторії.

4. Форми, що посилюють практичну спрямованість роботи, — це консультації-практикуми, навчальні семінари, школи педагога-початківця, педагогічне представництво тощо.

5. Форми, які поєднують традиційну роботу з дозвіллям, — це мала академія народної педагогіки, педагогічні посиденьки, вечорниці, урок-панорама, презентації педагогічної новинки, педагогічний портрет творчого колективу тощо. Найбільшого поширення набули такі нетрадиційні форми методичної роботи з учителями, як: методичні фестивалі; панорамні та нестандартні уроки; семінари-супутники; методичні діалоги, ринги, мости, мозкові атаки; методичні аукціони; педагогічні консиліуми і тренінги; методичні посиденьки; педагогічні КВК; проблемні столи; психолого-педагогічні дискусії; педагогічні турніри тощо.